«    Ноябрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 





-- Материальная помощь сайту --

--Бонус |

Сейчас на сайте:
Пользователей: 1
Coltt

Роботов: 2
YandexGooglebot

Гостей: 2
Всех: 5

Сегодня День рождения:

  •     agaliniis (20-го, 46 лет)
  •     Groovy (20-го, 21 год)
  •     keksikanets (20-го, 19 лет)
  •     rikhter (20-го, 20 лет)
  •     Shpreng (20-го, 24 года)
  •     Toshia Murosaki (20-го, 22 года)


  • В этом месяце празднуют (⇓)



    Последние ответы на форуме

    Флудилка Курилка 2203 KURRE
    Стихи Мои стихи Кигель С.Б. 2194 Кигель
    Рисунки и фото заметки 6 Lusia
    Флудилка Поздравления 1737 Lusia
    Стихи Творческая мастерская 59 ТатьянаМ
    Проза Освободители миров 8 Mediocrity
    Стихи ЖИЗНЬ... 1625 Lusia
    Книга предложений и вопросов Книга жалоб 232 Ra
    Книга предложений и вопросов Советы по улучшению клуба 517 Ra
    Проза Знакомство знакомых 3 Ivan_Al

    Рекомендуйте нас:

    Стихи о любви. Клуб начинающих писателей



    Интересное в сети




     

     

    -= Клуб начинающих писателей и художников =-


     

    За крок до щастя

    Сидячи на розкішному шкіряному дивані, у пустій темній кімнаті, я намагався розібратися у нескінченному потоці думок після такого важкого вечора. Проте гучні акорди «Come As You Are» американського гурту Nirvana абсолютно не допомагали мені у цьому. Як можу я бути самим собою? Бути самим собою, коли все те, у що так свято вірив, тепер стало таким незначним і безглуздим. Бути самим собою, розриваючись між безмірною жагою вбити себе, зателефонувати їй, повернутися і змінити усе, що накоїв, або просто залити біль дешевим вином і лягти спати… Усе це плуталося в  голові, але найбільше мене виводила із себе одна думка: чи зможу я тепер бути самим собою? Якщо її немає поруч, то для кого ж мені тепер бути?..
    На ранок, прокинувшись від нестерпної спраги, я зрозумів, що так і не наважився нічого змінити. Усвідомлення цього змусило  відчути неймовірну огиду до самого себе. Хіба важко було просто подзвонити? Подзвонити і все виправити… Та нічого вже не зміниш. Усе сталося як сталося.
    Заварив міцної кави, одним ковтком осушив чашку і вийшов із квартири.
    Шумний ранок у великому місті змусив мене остаточно пробудитися, незважаючи на моє велике небажання. Я волів би провести весь день у солодкому маренні, аби увага не загострювалася на безкінечних проблемах, що, ніби навмисне, бомбардували мене увесь останній тиждень. А навкруги все дихало життям: нескінченні дороги, забиті вщент автомобілями та пішоходами, галасливі магазинчики, що, не дивлячись на ранню пору, так завзято запрошували до себе гостей, аромат свіжої випічки у невеличкій кав’ярні за рогом, радісна дітвора, що поспішала в садочки і школи, діловиті бізнесмени та бізнесвумен, що несамовито бігли на засідання, конференції та зустрічі – словом, усе, що завжди так подобалося  мені у цьому районі, а тепер так безжально глузувало з мене-невдахи.
    Та несподівано щось привернуло мою увагу і змусило відволіктися від безкінечного потоку розпачу. Я зупинився. За великим вікном недорогого ресторанчика відбувався доленосний момент для однієї закоханої пари. Дівчина зі сльозами на очах дивилася на хлопця, що стояв на одному коліні і з надією тримав у руках червоненьку коробочку. У цю мить я так сильно перейнявся подіями за вікном, що усі  думки кардинально змінили напрямок. Я вже не міг приречено ігнорувати думки про те, як сильно  помилився, не наважившись усе виправити. Але зараз я не мав наміру відступати. Крутнувшись на одній нозі, я не побіг, а радше полетів до магазину. Зупинився лише тоді, коли побачив велику та яскраву вивіску «Jewellery». Серед запаморочливого блиску різноманітних прикрас, мусив обрати одну, яка б найкраще пасувала до її тендітних і ніжних пальців, ідеальної фарфорової шкіри. Витративши всі гроші з кредитки на чи не найдорожчу обручку, я міг думати лише про одне: чи погодиться вона? Чи, може, просто відмовиться від моєї пропозиції, як учора відмовилася від мене самого? Думки змінювалися так швидко, що я не встигав їх ловити, хоча і не намагався це зробити. Я просто біг, безупинно біг до неї, аби нарешті покінчити з усім раз і назавжди. Так або ні. Разом або без неї.
    Вона відчинила двері, заплакана і сонна, подивилася на мене і крізь сльози зашепотіла:
    - Пробач, пробач мені, прошу… Я не зможу без тебе, ти ж знаєш, не зможу…
    - Ти станеш моє дружиною? – ніжно-благальним тоном невпевнено запитав я.
    Півхвилини глухої тиші видалися нам обом цілою вічністю. Не втримавшись, я ніжно витер сльози, що рікою лилися по її білосніжному обличчю, а потім знову завмер в очікуванні відповіді. Вона хлипнула носом і тим самим ніжно-благальним тоном промовила:
    - Тільки якщо ти станеш батьком моїх дітей!

    +7


    Ссылка на этот материал:


    • 70
    Общий балл: 7
    Проголосовало людей: 1


    Автор: Anzhelika_poetry
    Категория: О любви
    Читали: 95 (Посмотреть кто)

    Размещено: 10 апреля 2015 | Просмотров: 246 | Комментариев: 6 |

    Комментарий 1 написал: Coltt (12 апреля 2015 15:23)
    Типова оповiдка з якогось "жiночого роману" про кохання,проте, симпатична.Та все ж головний герой А мав би подумки розповiсти iсторiю свого кохання.Це було б цiкаво.


    Комментарий 2 написал: Anzhelika_poetry (12 апреля 2015 15:26)
    Coltt, згодна з Вами)
    а особлива вдячність Вам за коментар українською!) так важко на цьому сайті віднайти людей, які здатні сприймати нашу мову без агресії, зумовленої політикою :(



    --------------------

    Комментарий 3 написал: Золотая_женщина (12 апреля 2015 23:27)
    give_rose пойду переводить. Малость мову подзабыла.


    Комментарий 4 написал: Anzhelika_poetry (12 апреля 2015 23:33)
    Золотая_женщина, ну удачи Вам)) а я буду ждать комментария)



    --------------------

    Комментарий 5 написал: Золотая_женщина (13 апреля 2015 00:02)
    прокомментировала в Прозе.


    Комментарий 6 написал: Александр Лут (7 мая 2015 04:23)
    Менi сподобалось,дякую за рiдну мову!)))
    focus

    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
     
     

     



    Все материалы, публикуемые на сайте, принадлежат их авторам. При копировании материалов с сайта, обязательна ссылка на копируемый материал!
    © 2009-2019 clubnps.ru - начинающие писатели любители. Стихи о любви, рассказы.