«    Июль 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 





-- Материальная помощь сайту --

--Бонус | Партнеры--



Сейчас на сайте:
Пользователей: 2
Coltt KURRE

Роботов: 2
GooglebotYandex

Гостей: 18
Всех: 22

Сегодня День рождения:

  •     Olenekot (21-го, 20 лет)
  •     Даша Беленькая (21-го, 20 лет)


  • В этом месяце празднуют (⇓)



    Последние ответы на форуме

    Дискуссии О культуре общения 177 Герман Бор
    Стихи Мои стихи Кигель С.Б. 1864 Кигель
    Стихи молчание - не всегда золото 250 Filosofix
    Флудилка Время колокольчиков 198 Герман Бор
    Флудилка Курилка 1954 Герман Бор
    Обсуждение вопросов среди редакторов сайта Рабочие вопросы 517 Моллинезия
    Флудилка Поздравления 1635 Герман Бор
    Стихи ЖИЗНЬ... 1600 Lusia
    Организационные вопросы Заявки на повышение 775 Моллинезия
    Литература Чтение - вот лучшее учение 139 Lusia

    Рекомендуйте нас:

    Стихи о любви. Клуб начинающих писателей



    Интересное в сети




     

     

    -= Клуб начинающих писателей и художников =-


     

    Великий, страшний чорний вовк та шоколадна вовчиця

    Розділ/1 Вітаємо в стаї "чорного клика" .

    Ольга! Ану швидко сюди поки моє терпіння не зійшло на нівець- кричала мати та одночас альфа вовчиця стаї вовків перевертнів що проживали на Закарпатті . Особисто моя стая живе в самому серці Карпацьких гір і старається якомога менше спілкуватися з особами які не входять в нашу так сказати "родину" в яку мене як в паршивій второсортній драмі не прийняли . Ну що сказати не влилася в суспільство ,а це все через мою так сказати "бракованість". Ну поперше шкурка моя має гарний темний відтінок гарячої кави ,а очі мають особливу палітру кольорів щось середне між карим та темно зеленим кольором, сама-по собі моя вовчиця вовчиця виглядає гарно, яб навіть сказала мило ,але поряд з іншими волчицями я "тьмянію", ховаюся на їхньому фоні . Авжеж, адже у них усіх поголовно білосніжно-біла шубка та очі кольору безхмарного неба . Щож на рахунок моєї комплектації , то тут я програю повсім параметрам . Якщо пухкенькп вовчиця викликає тьльки відчуття типу " мі-мі-мі" то мене як дівчину 20ти років змушує тільки комплексувати , адже в мене не високий ріст , по людським міркам середньо статистичний, всього 172см ,але в оборотнів я просто крихітна, любому чену нашога клану я ледве дістаю до підборіддя (і це най нищі вовки !) а сама комплектація мого тіла бажає лібшого . В мене не великі грури Лише 1 й розмір ( і це при тому що мені 20 р . 20 років!) додайте пару кг зайвої воги і отримаєте дівчину з темно коричневим волоссям до лопаток та з висвітленими кінцями, зелено-коричними великими очима, ( єдина моя гордість) комплектаці мягкої ігражки , чи краще сказати улюбленої собачки сомотньої бабусі. Одни словом куца!Просто позор для вовчиці та щей я астматик . Ось так інші ніколи навіть звичайним грипом не хворіють. Напевне тому мені ніколи не пропонували стати чиєюсь парою , тому я просто змирилася з долею самотньої вовчиці , проте в мене є двоє друзів, це звичайні воки- перевертнв такі як і усі ,( правда щупліта не мязисті ) моя краща подружка- Танька та кращий друх -Володька таємно закохоний в білокуру Таньку , та не може зізнатися їй через свою стидливість ( ось так стидливиий вовк та вовчиця, Танька таксамо любить Вовку) . Мені самій подобався колись Сергій ,але після того як я зізналась йому в почуттях він НАЗВАВ мене морською свинкою! Ох ,який же це був удар нижче пояса. Тоді й я побачила який є насправді всіма любимий Серий . Тогож дня він почав зустрічатися з Марікою ( беееее!).- Ольгаааааа!-упс це по мою душу, пора втікати ато мама знову хоче щоб я пішла полювати з усією стаєю , а я є найслабшою в стаї.

    Розділ/2 . Спішу і падаю , або зустріч з великим ,злим, чорним волком.

    Втеча невдалась, мати замітила мене одразу як тільки я вибралася з чагарників, там я ховалася від полювання в компанії стаї , але нічого, я живою не дамся , всеодно не буду полювати з стаєю , втечу, сховаюся , а там, в самотності прогуляюся .
    - Добре мамо я пробіжуся з вами - сказала я і зобразила саму покірливу моську яку тільки бачила , і бінго маман купилась.
    - Хм, я рада що ти нарешті зрозуміла, що без стаї ми не виживемо , тимбільше така крихітна вовчиця як ти . - сказала вона , і потягла мене до місця збору.
    Прийшлося йти в людській подобі приблизно хвилин 20 і то тому що я усіма правдами і не правдами відтягувала час . І ось настав момент коли я опинилася на цій злощасній поляні , хоча дуже симпатичній , літом тут розквітає таке розмаїття трав що аж в голові паморочиться від розмаіття запахів. І ось, ми, прості перевертні стоїмо і чекаємо доки до нас вийде наша альфа і бетта пара. Альфа пара - мої батьки, хоча Олег не мій рідний батько, він прийняв мене і мою маму- Орисю коли мені було 2 рочка , того ж року через чотири місяці й народився Колька , раніше маленьке , чумазе , непосидюче хлопча, з білим , коротким волоссям. А, ось доречі і блиснула його білобриса голова та нагла моська. - Ну що Оля, попалася, знайшла тебе наша маман?- Ги-гикнув він питаючи мене.
    - Так і знала що цети мене здав!!!- заверещала на брата я .
    - І куди дівся той малий шибайголова?
    - А ти хіба не бачиш ? Ось стою перед тобою , хочу допомогти , а ти ображаєш мене!- відповів він.
    - допомогти ? Тобто Ти прикриєш мене ?- обнадіялася я , брат знає про неприязнь стаї до мене і нераз ламав носа наглим вовкам які приставали до мене , бо вважали" раз дефектна значить доступна" а тепер в свої вісімнадцять він на дві голови вищий за мене!
    - Ага , я подам сигнал коли ти зможеш змитись без пробдем . -Прошепотів він.
    - ііііййййяяя!!! Я знала що ти на моєму боці , хоча іноді так і хочеться тебе придушити.-вякнула я неподумавши.
    - Так значить , тоді тобі потрібно дорости до мого рівня , а тоді придушувати . Хоча коли це ще буде ? Швидше я за тебе когось придушу !- сказавши це, він розвернуся кругом себе . Заду нього стояв симпатичний молодий хлопець 20-22років , з копною білого волосся до пліч , що були зараз розпущенні .
    - Уу-,здрастє приїхали , невже нам випала така честь зустріти самого Серого !!?- глумливо сказав він і ще глумливіше вклонився.
    - сьогодні моя черга бути дежурним . Цього разу нові моделі, вони ще випробовуються такщо обережніше з ними з ними.- сказав Сергій та всучив нам по сумці .
    - Якась гаденька усмішка була у нього. Ну ... Коли віддавав нам сумки.- " може він зробив щось з моєю сумкою на потіху Маріці" - промайнула в мене не дуже весела думка .
    - Залиш Олька . Серий не настільки дурний щоб зробити щось з сумкою , він знає що це для Тебе небезпечно. Ти головне далеко не забігай , якщо щось трапиться клич, прибіжу , приповзу , прийду та хоч духом прилечу тобі на допомогу , але обідчиків порву!!!. На циг слова він прогарчав . І стало так тепло на душі , бо знаю Колькп мене любить і в обіду не дасть .
    Тим часом ми почали готуватися . Всі ( в тому числі і я ) одягати спеціальні "халати" з яких можна легко вибратися в вовчій подобі , а потім таксамо легко одіти . Під "халати",
    на голе тіло я закріпила спеціальну сумку щось схоже на сумку ( як це принизливо звучить!)для собак та звичайну поясну сумку для людей . Переважно ми туди клаемо свої документи, одяг ( чоловіки т шорти , а жінки спортивний топ та шортики, ну щоб з голими задами не щиголяти ) . В мене додається щей інгалятор а до одягу майка так як я неможу щиголяти полуголою перед чужими , як кажуть " я то за, але мій сором проти" . Раніше ми просто привязували все доноги , але були випадки кли наші вовки банально шпоталися , пардон - спотикалися об них і було вирішено носити невеликі сумки на боці .
    Тим часом деякі вже стали вовками і почали збиротися до купи . Чесне слово біле царство якесь, всі поголовно білі , а я темний шоколад , прям біла ворона серед чорних! Хоча швидше навпаки чорна ворона серед білих ,во. Коли я підходила до стаї мені песікли дорогу, наша не розлучна трійця в голові з Марією. - О дивіться хто тут до нас забігна вогник!! Та цеж наша бракована болотянка!.. - прохохотала Маріка
    - Бідненька, деж ти так вимазала свою шкуру, що вона стала кольору бруду.-ляпнула Мар'яна.
    - Ой ти що знову на болото бігала Леля.- просміяла Настя .
    "Ну все , все інше я ще могла витерпіти , але не Лелю !!! Ненавиджу коли мене так називать . Я що лелека чи що , я вовчиця , хоч і не правильна але всетаки вовчиця. " -подумала я , і.... Різко розвернушись почала грибсти землю задніми лапами прямо на сомозадоволені білобрисі морди вовчить . Напевне іхній визк був вднесений на сотні кілометрів Карпатах. Закінчивши свою нагальну справу я задоволена собою, почемчикувала в бік збору членів стаї , кали почула що хтось стибнув . Я різко припала до землі , і трійка білобрисих вовчиць пролетіла надімною , і ще добрих 3 метри прорила своїми мордами землю , і зупинилися тільки таді коли збили Серого ,який невдачно проходив повз , та так і зависли хвостами вверх. Яб ще довго хі-хікала над ними еле стая поча полювання і брат гукнув мене.
    Ми почали нашбіг , най сильніші вовки бігли с переду в тому числі і злочасна трійка та Серий. Колька також міг бігти разом з ними , але він врозвалочку біг поруч зімною , самою останньою.
    -Таньки і Вовки цось сьогодні немає?- запитала я .
    - Ну вони тобі самі все скажуть .- сказав брат , і схов погляд.
    Клянусь свої шоколадним хвостом що він зараз міг влатувати батил зкрабом, тіпа хто червоніший.
    - Тааак!!! Коли я повернусь вони мені все розкажуть , інакше вони знадуть розбиті тухлі яйця у себе під ліжком !!- поклялась бату я .
    Далі ми ще пробігли метрів зо 5 і стая взела слід великого молодого оленя і ту брат подав знак . Він незамітно швирнув передньою лапою кору , що балялася на землі до мене тихенько пискнув . Це і був наш знак. Я розвернулася і саганула в куші малини і дочикавчись лаки стая добіжить достатньо далеко побігла в протилежну їм сторону.
    - Нічого мені там робити всеодно віджинуть геті від оленя не довши і кісточки.- сказала сама до себе я .
    Я бігла до свого олюбленого місця , до свого ставочка та верчи що прикриває вхід в маленьку печеру , в якій я дуже любтила бувати . Тут я почувала себеповноцінною і ніщо не заважало мені тут бути собою . Аж тут, я почала задихатися ,в очах почало чорніти . Мене сягнула страшна думка - скільки я пробігла на такій швикості , скільки часу взагалі я бігла , яж забула віддихатися - з цими думками пропустила той момент коли щось велике ,в три рази більше за мене , чорне та величезними іклами розміром з мій вказівнй полець - стибнуло та повалило мене ( ітак ледве трима лася на лапах ) на землю. Я подивилася на.... на це чудовисько ,і покрилася холодним потом .
    - Боже- подумала я .- Це просто велечезний та чорний як смола вовк !!!
    Він в два щота мене порве як макака газету . Я і взвити не втигну. І тут мені зовсім стало зле . - Осьтак невмреш від кликів оборотня то вмреш від приступу астми .- сумно подумала я , і якось самовільно я почала скиглити як вовча яке просить захисту , ласки , тепла та турботи у батьків . Ви би бачили морду цього вовчари у цю мить! Це було проста незабутньо , спочатку його різко перекосило , потім він схили в голову на бік під іншим кутом . Тоді він лизьнув моє чоло заспоюючи мене та зліз з мене . Я спробувала встати , еле як тільки піднялася одразу ж підкосилися лапи і я ледве невпала . Але містер великий , страшний, чорний вовк вхопив мене за загривок і поволок мене як цуценя мамаша в мою рпечерку. І тут я офігіла вся печера наскрізь пропахла ним ! Щож це робиться, на нашій землі розмістився зовсім чужий вовчара, у нас під носом, і ніхно нічого не знає !!? - і тут мені спала страшна думка
    - А якщо всі знають , а мені просто не сказали . А навіщо хто ж може подумати що слабка вовчиця буде самовільно гуляти в лісі без чієїсь підтримки . А я знову напартачила ! Ой мама !


    0


    Ссылка на этот материал:


    • 0
    Общий балл: 0
    Проголосовало людей: 0


    Автор: столітня вовчиця
    Категория: Фантастика
    Читали: 128 (Посмотреть кто)

    Размещено: 30 декабря 2016 | Просмотров: 248 | Комментариев: 19 |

    Комментарий 1 написал: Дмитрий Королёв (31 декабря 2016 06:24)
    Это по какому?



    --------------------

    Комментарий 2 написал: Моллинезия (31 декабря 2016 12:00)
    Цитата: Дмитрий Королёв
    Это по какому?


    На каком?))) На сирийском... не? biggrin


    Комментарий 3 написал: Дмитрий Королёв (31 декабря 2016 12:08)
    Сирийского языка нет. А я спрашиваю, потому что не знаю. Вы не подскажете?



    --------------------

    Комментарий 4 написал: Irina-A (31 декабря 2016 12:23)
    Дмитрий, это на украинском. Автор, видимо, полагает, что ее понятно без перевода.

    Столітня вовчиця, таке враження, що Ви кудись поспiшали - стiльки помилок, ляпiв. Щодо змiсту роботи, викладу своi враження пiсля свята, немае часу.


    Комментарий 5 написал: Моллинезия (31 декабря 2016 12:25)
    Цитата: Дмитрий Королёв
    Сирийского языка нет


    Вы в теме насчёт сирийского.)

    Это украинский язык, правда, бытует мнение, что это всего лишь наречие такое.


    Цитата: Irina-A12
    Автор, видимо, полагает, что ее понятно без перевода.


    На сайте 50% клубчан - жители Украины. Пусть читают.


    Комментарий 6 написал: Дмитрий Королёв (31 декабря 2016 12:37)
    Моллинезия, к сожалению, никак не отличаю белорусский от украинского. Тут и на белорусском выкладывали (я тоже спрашивал).
    Хотя, наверное, должно быть стыдно, мой отец украинец и говорил по-украински...



    --------------------

    Комментарий 7 написал: Irina-A (31 декабря 2016 12:40)
    Цитата: Дмитрий Королёв
    Хотя, наверное, должно быть стыдно, мой отец украинец и говорил по-украински...

    тогда а-я-яй.


    Комментарий 8 написал: Paprika1970 (31 декабря 2016 13:01)
    Цитата: Моллинезия
    На сайте 50% клубчан - жители Украины. Пусть читают.

    И еще всплывает окно с предложением перевести рассказ))


    Комментарий 9 написал: Моллинезия (31 декабря 2016 13:51)
    Цитата: Дмитрий Королёв
    к сожалению, никак не отличаю белорусский от украинского


    Вот чаще бы выкладывали у нас на сайте, правда? Может, и различали бы.


    Цитата: Paprika1970
    И еще всплывает окно с предложением перевести рассказ))


    Предложение правильное. Автору нужно подумать над этим. Но, справедливости ради, надо сказать, что никакие правила его к этому не обязывают.


    Комментарий 10 написал: столітня вовчиця (31 декабря 2016 16:46)
    Хм ... Я подумаю і викладу на сайті русько мовну версію твору . Але для бажаючих залишу українську і буду продовжувати викладати на обидвах мовах. Що до ляпів та помилок . То не догляділа вибачайте . На телефоні текст печатала і помилок та не стиковок не побачила буду виправляти . Дякую що прочитали мій твір . Буду виправлятися . Веселих свят .

    Дмитрий Королёв,
    а це тут до чого? . Зовсім не зрозуміла . Поясніть мені будьласка цікавість зїдає живцем !!


    Комментарий 11 написал: NikiTA (1 января 2017 15:17)
    Украинский язык красиво звучит. Но рассказ бы конечно лучше и в переводе, а вот комментарий вполне понятный)
    Дмитрий Королёв,
    А у меня дед - украинец. И фамилия curtsey


    Комментарий 12 написал: shpuntik (2 января 2017 14:01)
    На мой вкус белорусский язык гораздо выразительней:

    Не сядзіцца ў хаце
    Хлопчыку малому:
    Кліча яго рэчка,
    Цягнуць санкі з дому...

    Пусть кто скажет, что ничего не понял.


    Комментарий 13 написал: Irina-A (2 января 2017 17:59)
    shpuntik,
    всё понятно. С наступившим, коллега! smile

    Столітня вовчиця, начало рассказа неплохое, даже увлекает: люди-оборотни, охота, встреча с незнакомым волком. Так понимаю, это только начало сюжета? Но вот обилие грамматических ошибок, опечаток, отсутствие знаков препинания смазывают восприятие работы. (Думала, это беда только в российских школах.) Подчистите свое детище. Всех ошибок не перечту, но на наиболее бросающиеся в глаза хочу обратить внимание:
    1. Не с глаголами пишется раздельно.
    Втеча невдалась - Втеча не вдалась.
    2. Как ни странно, но чувствуется влияние русского языка.
    старається - правильно, "намагається"
    позор - ганьба,
    замітила - помітила, и т.д.
    3. Расстановка знаков препинания между прямой речью и словами автора (повторите эту тему грамматики). Н-р,
    - Ага , я подам сигнал коли ти зможеш змитись без пробдем . -Прошепотів він. - - Ага, я подам сигнал, коли ти зможеш змитись без проблем, - прошепотів він.
    4. Пишете слитно слова там, где они должны быть написаны раздельно, и наоборот.
    яб навіть сказала... - я б навіть сказала...
    в мене не високий ріст - в мене невисокий ріст
    всеодно віджинуть - все-одно відженуть.
    5. Построение предложений. Н-р,
    і поволок мене як цуценя мамаша в мою рпечерку. - і поволок мене, як мамаша свого цуценя, в мою печерку.
    Ой, и много еще чего.

    Комментарий 14 написал: столітня вовчиця (6 января 2017 15:23)
    Дякую, прийму до уваги


    Комментарий 15 написал: Дмитрий Королёв (6 января 2017 17:33)
    Irina-A12, откуда такое знание украинского языка?



    --------------------
    Информация
    Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
     
     

     



    Все материалы, публикуемые на сайте, принадлежат их авторам. При копировании материалов с сайта, обязательна ссылка на копируемый материал!
    © 2009-2018 clubnps.ru - начинающие писатели любители. Стихи о любви, рассказы.