-= Клуб начинающих писателей и художников =-

Різнобарвні птахи, що злітатимуть долу,

Не зуміють побачити смуту небес,

Тих, що втратили фарбу до болі чудову,

Тих, у котрих навіки, навіки я щез.

Я фарбую папір у червоний і чорний.

В нім я згадую силу підрізаних крил.

Та коли вже почую той поклик безмовний,

Що омріяну тайну для мене відкрив?

Голос той, що співає пісні кольорові,

Невблаганно знечтожує фарби небес.

Тих небес, що не знають завітів любові,

Тих небес, де навіки, навіки я щез.