-= Клуб начинающих писателей и художников =-

Двоє сиділи в під'їзді на сходинках – 
Він і вона. Швидкий пульс, рівні подихи. 
Точили ножі, 
Палили цигарки, 
Читали вірші: 
Шекспіра, Петрарку. 

Двоє сиділи, дивились на стіни, 
Дивились на злиті з цеглинами тіні. 
Шептали секрети, 
Тримались за руки. 
Смішні силуети 
Та боязкі рухи. 

Двоє сиділи та мріяли разом 
Серед міської чуми та прокази. 
Її не кохав 
Ніхто з всього світу. 
Якби ж він це знав, 
Що міг би зробити? 

Двоє сиділи, немов в божевільні. 
Дивились з вікна на безликі створіння. 
Його не кохали 
Навіть знедолені. 
Якби ж вона знала 
Про серце просмолене. 

Напевне і зараз вони вдвох сидять. 
Напевне сказали все. Просто мовчать. 
Напевне цілують, 
Напевне кохають, 
Напевне, напевне… 
Цього вже не знаю.